Страшний злочин у Дніпрі, коли нацгвардієць Артемій Рябчук розстріляв товаришів по службі та цивільних на території “Південмашу”, вразив багатьох українців. Не стала винятком і колишня військовослужбовиця тієї ж в/ч 3021 Національної гвардії України Олена Липовенко.
Дівчина вважає, що зокрема через мовчання тих, хто вже зіткнувся з труднощами, гинуть люди та ламаються долі молодих перспективних жінок та чоловіків.
У відвертому інтерв’ю OBOZREVATEL Олена розповіла про те, що відбувалося під час її служби, як їй вдалося вижити, а потім круто змінити своє життя.
– Олено, як ви дізналися про те, що у Дніпрі солдат розстріляв своїх товаришів по службі?
– Я побачила інформацію про це в інтернеті, також мені повідомили знайомі, які так само, як і я, служили у цій військовій частині.
– А як ви потрапили до Нацгвардії?
– Я служила у в/ч 3021 НГУ у 2018-2019 роках. Перед тим, як туди потрапити, я пішла у військову частину у Слов’янську на Донеччині. Начальник медичної служби готовий був мене прийняти (на той час я закінчила Ізюмський медичний коледж і вже навчалася в медуніверситеті – перед армією залишила навчання з правом продовження), але командир в/ч був незадоволений тим, що до них хоче саме дівчина, бо “через пів року вона може завагітніти” тощо.
Тоді я звернулася до інших підрозділів – в Одесі, Харкові та Дніпрі. У Харкові відмовили, в Одесі сказали приїжджати, але під час телефонної розмови я почула: “Буде майбутня дружина”. І тоді я не захотіла туди їхати (сміється. – Ред.). А у відділі кадрів центру в Дніпрі не було жодних ґендерних стереотипів і я була рада потрапити на службу до цієї військової частини.
– Як почалася служба?
– Я підписала контракт – була на посаді “старший майстер окремого взводу інженерно-технічних засобів охорони”. Спочатку пройшла курс молодого бійця (КМБ), де навчалася і стрільби, і тактики, і іншого. Потім мене “закинули” у караул, де я служила разом із військовослужбовцями строкової служби – на рівних умовах.
– Ви перебували саме на “Південмаші”?
– Так, на Південному машинобудівному заводі. Військова частина 3021 охороняє саме об’єкти державного значення. Є кілька караулів, постів – відправляли на різні. Саме там, де сталася стрілянина, я не несла службу – була в тому самому будинку, але на іншому посту.
Джерело:incident.obozrevatel.com